Зустріч з героєм сучасності
Напередодні Дня захисника України і Дня українського козацтва завітали у Грімненську ЗОШ І-ІІІ ступенів Тимур Баротов, позивний «Морпіх», капітан 2 рангу запасу, підполковник, боєць батальйону «Айдар», громадський діяч, журналіст, актор і режисер та Баген Артем , комбатант, учасник бойових дій, доброволець батальйону "Донбас" . Привезли військовий одяг часів революції 1917-1921 років. Діти мали змогу побачити українського матроса лінійного корабля «ВОЛЯ», стрільця Легіону Українських Січових Стрільців, козака кінного полку та гайдамаку полку імені Костя Гордієнка, роль яких зіграли наші юнаки. А ще познайомитися з видами зброї військових підрозділів доби Перших визвольних змагань.
Потім був перегляд фільму про військового капелана «Посол миру», який презентував його автор, режисер та виконавець однієї з головних ролей Тимур Баротов. Фільм, попри документалістику, захопив глядачів із перших хвилин показу . Про що був фільм ?. «Про війну, про капелана,- казали учні.» « І про любов,- говорив Тимур, - любов до Бога, до України, до нації, до родини.» Судячи з того, як уважно слухали бойового українського офіцера учні, з яким хвилюванням ставили свої запитання, було видно, що виступає він недаремно. А ще Тимур розказав про себе, про події у зоні АТО, про те, як потрібна воїнам наша підтримка, показав учням свої обереги, які носить в кишені біля серця. Була там маленька лялька – мотанка, янгол, плетена синьо- жовта стрічка - речі, які наші школярі теж робили своїми руками і передавали бійцям. Діти мали можливість потримати у руках шматок артилерійського снаряда і кокарду з кашкета, які залишились після поранень. Без перебільшення Тимур Баротов - це Людина з великої літери. Великий патріот . Нагороджений орденом «Народний Герой України», орденом Богдана Хмельницького III-го ступеня. А ще Тимур працює вчителем Захисту Вітчизни у школі, а це крутіше, ніж всі інші нагороди. Фронт і школа - це дві війни, де іде битва за дітей і їх майбутнє.
На власні очі можна було побачити, як змінювалися присутні у залі. Вони стали дещо ближчими до наших оборонців, до подій на сході країни, зрозуміли, що війна не чужа, війна не така вже і віддалена від нас, як здавалося раніше. Такі зустрічі – це важливий виховний момент.